Завдання та відповіді на завдання

ІІІ (міського) етапу  Всеукраїнської учнівської олімпіади

з української мови та літератури – 2017

 

8 клас

 

Українська мова

1.Складіть (віршами або прозою) байку, одним із персонажів якої є  Мовний суржик.

(12 б.)                                  

2.Поставте в поданих словах наголос. Слова з подвійним наголосом підкресліть.

      

            АпОстрОф, текстовИй, фАйловий, відповІстИ, вимОга, одинАдцять.

 

Головащук С. І. Складні випадки наголошення - К.: Либідь, 1995.

4 б. (по 0, 5 б. за кожен правильно

вказаний наголос)

 

3.Доберіть українські відповідники до слів:

 

лінгвістика - мовознавство

ефективний - результативний

 

меморіальний – памятний

інтригувати – зацікавлювати/хитрувати         

 

4 б. (по 1 б. за кожне  правильно дібране  слово)              

                                                                     

4. До стійких сполук слів доберіть по одному фразеологізму-антоніму:

 

Брати близько до серця – хоч вовк траву їж (хоч трава не рости, не гріє і не знобить).

На сьомому небі -  сам не свій (як чорна хмара, як водою облитий, мов у воду опущений, як у воді намочений).

 

Словник фразеологічних антонімів української мови/Калашник В.С., Колоїз Ж.В. – К.: Довіра, 2001.

 

2 б. (по 1 б. за правильно дібраний фразеологізм)

 

5. Утворіть  присвійні прикметники від іменників:

 

Ольга – Ольжин, Оксанка – Оксанчин, сестричка – сестриччин, Марусенька – Марусеньчин.

 

4 б.(по 1 б. за правильно утворений і записаний  прикметник)

 

8. Розставте розділові знаки, підкресліть головні й другорядні члени речення, над кожним словом надпишіть, якою частиною мови воно є.

 

   Людську досконалість, без сумніву, в будь-який час складають пять чеснот: порядність, відповідальність, щедрість душі, доброта і щирість.

 

9 б. (3 б. – пунктуація, 3 б. – члени речення, 3 б. – частини мови)

 

 

 

Українська література

 

1.     Укажіть автора і назву кожного з творів:

 

А Співаймо пісні про кохання, 

щоб не вмерло слово “Дунай”,

 гуляймо весілля своїм дітям, 

щоб не вмерло слово “коровай”

 

Відповідь: В. Голобородько «Теплі слова» (1 б.)

 

Б Так же буде поле, як тепер, синіти, і хмарки летіти в невідомий час, і другий, далекий, сповнений привіту, з рідними очима порівняє нас.

 

Відповідь: В. Сосюра «Васильки» (1 б.)

 

В Полетіла б я до тебе, Та крилець не маю, Щоб побачив, як без тебе З горя висихаю.

 

Відповідь: «Віють вітри» (слова приписують Марусі Чурай) (1 б.)

 

Г Прилинув вітер, і в тісній хатині він про весняну волю заспівав, а з ним прилинули пісні пташині, і любий гай свій відгук з ним прислав.

 

Відповідь: Леся Українка «Давня казка» (1 б.)

 

 

2.     Поясніть, за якими ознаками історичні пісні відрізняються від соціально-побутових. Наведіть по два приклади пісень цих тематичних груп.                                                                                             (4 б.)

Орієнтовна відповідь:

Історичні пісні присвячені певній історичній події чи історичній постаті, соціально-побутові відображають почуття і переживання людей різних соціальних груп. 

Приклади історичних пісень: «Ой Морозе, Морозенку», «Зажурилась Україна», «Чи не той то хміль» та ін.

Приклади суспільно-побутових пісень: «Ой у степу криниченька», «Стоїть явір над водою», «Гомін, гомін по діброві» й ін.

 

3.     Запишіть 4 проблеми, порушені у творі Лесі Українки «Давня казка».

                                          (По 1 б. за кожну правильно визначену проблему)  

 

Орієнтовна відповідь:

Роль мистецтва в житті суспільства

Взаємини митця і влади

Влада і народ

Суть щастя людини

Проблема життєвого вибору

 

4.     Заповніть таблицю, відобразивши в ній відмінності між народними думами й історичними піснями.

 

Орієнтовна відповідь:

 

(По 1 б. за кожен правильно визначений критерій)

 

5.     Запишіть відповіді на подані запитання. Кожну відповідь обґрунтуйте.    (2 б.)

        До якого виду лірики належить поезія П. Скунця?

 

Ключові слова відповіді:

Філософська лірика

 

        Чи можна її віднести до вільних віршів?   

 

Ключові слова відповіді:

Ні, тому що наявна рима.

 

А ящери, а мамути до нас

були в природи найсильніші діти,

а вимерли...

Бува ж таке не раз:

щоб вижити – доводиться здрібніти.

9 клас

 

Українська мова

 

1.Уявіть, що учні вашої школи заснували щомісячну інтернет-газету, у якій вам доручено вести рубрику «Ми щиро вам вдячні!». Напишіть до рубрики вступну статтю, виклавши в ній ваше розуміння почуття вдячності та вказавши, кому й за що передовсім слід бути вдячними. Обсяг – 1,5  сторінки, стиль – публіцистичний.                                                                                                             

(12 б.)

2. Поставте в поданих словах наголоси. Слова з подвійним наголосом підкресліть.

          

 

            ВітчИзнЯний, рАзом, зрУчний,  абИколи,  пЕрвІсний,  каталОг.

 

Головащук С. І. Складні випадки наголошення - К.: Либідь, 1995.

4 б. (по 0, 5 б. за кожен правильно вказаний наголос)

 

3. До поданих запозичених слів доберіть по одному українському відповіднику.

 

Лінгвіст – мовознавець.  

Екстремальний – надзвичайний (значний, крайній, неймовірний).  

Реальність – дійсність (справжність).  

Пафос – піднесеність (пристрасність, пихатість).

4 б. (по 1 б. за кожне правильно дібране слово)

 

4. До стійких сполук слів доберіть по одному фразеологізму-антоніму:

 

·       піддавати жару у вогонь – загладжувати гострі кути

·       вийти сухим із води – потрапити в капкан (у павутину, в тенета, чорту в зуби)

 

Словник фразеологічних антонімів української мови/Калашник В.С., Колоїз Ж.В. – К.: Довіра, 2001.

2 б. (по 1 б. за дібраний фразеологізм)

 

5. Запишіть числівник шістсот п’ятдесят дев’ять у формі орудного відмінка:

 

Шістьмастами (шістьомастами) пятдесятьма (п’ятдесятьома) дев’ятьма (дев’ятьома).

 

2 б. (за допущену помилку  знімається бал)

 

6. Запишіть слова, знявши риски:                                                                           

 

Спільнослов’янський, граматично  правильний, буквено-цифровий,  всього-на-всього.                                                           

                                                              

  2 б. ( по 0,5 б. за правильно записане слово)

 

7. Розставте розділові знаки, підкресліть головні й другорядні члени речення, над кожним словом надпишіть, якою частиною мови воно є. Побудуйте схему речення.

 

   Ніколи, друже, не зрозумієш людей, не знаючи, що вони говорять, про що вони мріють і до чого прагнуть (Конфуцій).

 

10 б. (2 б. – пунктуація, 3 б. – члени речення, 3 б. – частини мови, 2 б. – схема)

                                                                     

                 Українська література

 

1.     Запишіть ім’я та прізвище митця, про якого йдеться у спогадах.

 

1.1.          «Закордонних людей не беру в свої повісті У вищому колі одноманітність, витонченість, пристойність, високі почуття живуть і діють, і вони притаманні людям, що складають його, за вихованням і поняттями. Немає поживи для уваги, спостережень; нема ж чого виставляти всім видне й відоме! Ось у простому класі неосвічених людей, де люди діють не за прищепленими їм правилами, не за вкладеними в них поняттями, а за власним почуттям, розумом, розсудком, якщо зауважу щось таке, пишу».

 

Відповідь: Григорій Квітка-Основ’яненко (1 б.)

 

1.2.          «Він не замірявся духовно переформувати все суспільство – треба зцілювати конкретну людину, відкрити їй сенс буття, способи досягнення людського щастя, а вже тоді вільно мисляча людина, яка пізнала саму себе, зможе змінити довколишній світ і віднайти способи й засоби оздоровлення суспільства».

 

Відповідь: Григорій Сковорода (1 б.)

 

1.3.          «Мало хто запримітив, що в боротьбі трьох стилів він відважно став по стороні "мови подлої", надівши на неї корону "стилю високого". Петро I своїм наказом 1720 року заборонив усякі українські друки, — він відважно зламав цього наказа, і випустив твір свій друком».

 

Відповідь:  Іван Котляревський (1 б.)

 

2.Назвіть ознаки, якими українське бароко в літературі відрізняється від європейського. Орієнтовна відповідь: 

 

1)       звернення у творах до патріотичної тематики, пов'язаної з добою національно-визвольних змагань. Література багато уваги приділяє зображенню реальних історичних подій та видатних осіб, їх героїзації. Популярними стають образи національних провідників ― гетьманів Б. Хмельницького, І. Мазепи, П. Сагайдачного, кошового отамана Сірка, митрополита П. Могили та ін. Їм присвячують панегірики, вони є героями козацьких літописів;

2)       поєднання ознак літератури Відродження, бароко;

3)       поєднання ознак європейського бароко з традиціями народного мистецтва. Виникають такі нові жанри мистецтва, як вертепна драма, різдвяні та великодні жартівливі вірші, які використовують елементи народної творчості. У літературу приходять герої з народу: козак, дитина-сирота, учень школи чи академії тощо, які діють у звичайних життєвих обставинах. Художнє опрацювання тем, персонажів, сюжетів із життя сприяло наближенню української літератури до простого народу. Фольклорні елементи частково проникають й у «високу» (аристократичну, церковну) літературу;

4)       відбувається демократизація літератури. Авторами стають студенти, мандрівні дяки, козацька старшина, друкарі, канцеляристи тощо. Поряд із релігійною тематикою вони приділяють увагу звичайному життю людей, змальовують не тільки стосунки людини і Бога, а й взаєминам між людьми. І хоч у цей час ще залишається значною кількість анонімних творів, збільшується кількість таких, чиє авторство є відомим;

5)       використання кількох мов для написання творів (церковнослов’янської, книжної староукраїнської, латинської, польської. 

 

(По 1 б. за кожен правильно визначений критерій)

 

3.Дайте  відповіді  на запитання:

        Яке значення вертепу в подальшому розвитку української драматургії?

 

Орієнтовна відповідь: 

        зображення представників народу; 

        демократизація сюжетів; 

        увага до життя простого народу;

        зображення стосунків різних верств населення і національних груп;  широке використання живої розмовної української мови.

 

Традиції продовжили: І. Котляревський, Г. Квітка-Основ ненко, І. Карпенко-Карий (5 б.)

 

4.  У чому виявляється подібність між байками Г. Сковороди та біблійними притчами?

 

Орієнтовна відповідь (ключові словосполучення): 

        повчальний характер;

        прозова форма;

        алегоричність;

        невеликі за обсягом.

        звернення не стільки до конкретних соціальних вад, скільки до проблематики загальнофілософського змісту (сенс життя, сутність щастя, призначення людини тощо).

(4 б.)

 

4. Прочитайте уривок із «Енеїди» І. Котляревського. Поясніть, чому в ньому автор утримався від травестування й бурлеску.

 

Де общеє добро в упадку, Забудь отця, забудь і матку —  Лети повинність ісправлять. За  милу все терять готові — Клейноти, животи, обнови;

Одна дорожче милой — честь.

 

Орієнтовна відповідь (ключові словосполучення): 

Героїчний пафос, патріотичний мотив, подвиг Низа та Евріала.

(5   б.)

 

5.Запишіть, якими засобами Г. Квітці-Основ’яненку вдалося в повісті «Маруся» довести здатність української мови виражати найтонші, найделікатніші переживання, почуття й настрої.

 

Орієнтовна відповідь (ключові словосполучення): 

   Створення ситуацій, які розчулюють, зворушують читача; творення характерів, опис почуттів і переживань героїв; використання зменшено-пестливої лексики, епітетів, приказок, прислів’їв, зображення обрядів тощо.

(5   б.)

 

6.В одному з листів П. Гулак-Артемовський зазначив, що баладою «Рибалка» хотів передати українською мовою ніжні почуття, не змушуючи читача сміятися. Поясніть, чому для українських письменників І пол. ХІХ ст. таке завдання набувало великої ваги?

 

Орієнтовна відповідь (ключові словосполучення): 

Бурлескно-травестійна література, І. Котляревський, значна кількість творів, що наслідували І. Котляревського (так звана «котляревщина»).

Письменники намагалися довести, що українська мова придатна не лише для сміху, що нею можна передати серйозні почуття, розчулити читача.                                                   

(4 б.)

 

10 клас

 

Українська мова

 

1.Як відомо, пісенний конкурс Євробачення-2017 проходитиме в Україні. Складіть висловлення «Якою може бути емблема українського Євробачення». Обсяг – 1,5 – 2 сторінки, стиль - публіцистичний.

У висловленні:

·       сформулюйте й обгрунтуйте ваше ставлення до пропозиції користувачів мережі Фейсбук оздобити емблему елементами  петриківського розпису;

·       складіть словесний опис найбільш прийнятної, на ваш погляд, емблеми, запропонуйте гасло Конкурсу, яке буде на ній вказане.

(12 б.)

 

2. Поставте в поданих словах наголоси. Слова з подвійним наголосом підкресліть.

             

               МорозИще, допІзна, бАйдУже, волОдАр, вишИваний, допОвістИ.

 

Головащук С. І. Складні випадки наголошення - К.: Либідь, 1995. - 192 с.

4,5 б. (по 0,5 за правильно позначений наголос)

 

 

3.Витлумачте лексичне значення кожного зі слів. Тлумачення проілюструйте прикладом – словосполученням або реченням.

 

Ставитися – виявляти до кого-, чого-небудь своє ставлення. Сумлінно ставитися до обовязків.

Відноситися – перебувати в певній відповідності, співвідношенні з чим-небудь. А відноситься до Б. Ненормативними є конструкції це до мене не відноситься; дельфіни відносяться до класу ссавців. Треба: це мене не стосується;  дельфіни належать до класу ссавців, він до мене погано ставиться.

Словотвірний – який  стосується словотвору. Словотвірний аналіз.

Словотворчий – який бере участь у процесі творення слів. Словотворчий суфікс.

 

Словник-довідник з культури української мови/Д.Гринчишин, А.Капелюшний, О.Сербенська, З.Терлак. - Львів: В-цтво «Фенікс», 1996.

                       

6 б. (1 б. – тлумачення (зміст і граматика), 

0, 5 б. – правильно дібраний приклад)

 

4. Дайте розгорнуту відповідь на питання: у чому полягає відмінність між запозиченими словами та словами іншомовного походження?

 

Запозичені слова – іншомовні слова,  цілком засвоєні мовою, що їх запозичила. З.с. не сприймаються мовцями як  чужорідний елемент  і не потребують пояснень  щодо форми і значення. На відміну від  іншомовних слів, які розглядаються у спец. словниках, З.с.  подаються в заг. словниках разом із питомою лексикою.

 

Енциклопедія «Українська мова»: науково-довідкове видання. К.: В-цтво «Українська енциклопедія» імені М.П.Бажана. – 2007. – С. 202.

 2 б. ( 1 б. – зміст, 1 б. – грамотність)

 

5. До стійких сполук слів доберіть по одному фразеологізму-синоніму.

 

Бистрий на розум –має голову на плечах (розуму не позичати,  не в тімя битий,  розуму як накладено, голова варить, має лій у голові, наче всі розуми поїв).

 

Протирати з пісочком -  давати нагінку (давати прочухана, вичитувати мораль/проповідь, змішати з болотом, накрутити хвоста, знімати стружку, змішати з болотом).

 

Словник фразеологічних антонімів української мови/Калашник В.С., Колоїз Ж.В. – К.: Довіра, 2001.

2 б. (по 1 б. за правильно дібраний фразеологізм)

 

6.Утворіть прикметники від іменників:

 

француз – французький, казах – казахський, Лейпциг — лейпцизький, Кременчук – кременчуцький.                                              

 

Український правопис. § 113.Правопис прикметникових форм від географічних назв.

 

4 б. ( по 1 б. за  правильно утворений  і записаний прикметник)

 

 

7.Поставте у формі орудного відмінка  числівник:

 

сто п’ятдесят дев’ять – ста пятдесятьма (п’ятдесятьома)  девятьма (девятьома). 

                                                              2 б. (за допущену помилку  знімається бал)                                                                                                                                                                                                                                                                                         

 

8. Запишіть слова, знявши риски:

  

Воєнно-стратегічний, середньоарифметичний, червоногарячий, будь-що-будь,  компетентнісно орієнтований, симетрично розташований.

 

Словник-довідник з культури української мови/Д.Гринчишин, А.Капелюшний, О.Сербенська, З.Терлак. - Львів: В-цтво «Фенікс», 1996.

 

3 б. (по 0, 5 б. за правильно записане слово).

 

9. Розставте розділові знаки, підкресліть головні й другорядні члени речення, над кожним словом надпишіть, якою частиною мови воно є. Побудуйте схему речення.

 

 Люди, ми живемо тут і зараз, ця країна наша, і ніхто, крім нас, нічого не зробить, щоб ми жили краще, тому не здаваймося і не опускаймо рук! (Т.Петриненко).

 

10 б. (3 б. за розділові знаки, 3 б. за підкреслення членів речення, 3 б. за визначення  частин мови,  1 б. за схему).

 

Українська література

      

1.Заповніть таблицю, уписавши потрібну інформацію в клітинки.

 

№ 

з/п   

Твір 

Жанр

Проблема

Місце дії

Головний герой

Панас

Мирний та

Іван Білик

«Хіба ревуть воли, як ясла повні?»

Соціально-психологічний роман

Пропащої сили, соціальної нерівності, «голодної» волі, закріпачення села, зречення національного

коріння тощо

 

с. Піски

Чіпка

Варениченко

2.

Іван

Карпенко-

Карий

«Мартин Боруля»

 

Комедія

Проблема людської гідності, зречення національного коріння, бездуховності, соціальної нерівності

тощо 

 

Українське село

Мартин Боруля

Іван Франко «Мойсей»

поема 

Народ і вождь, формування нації, відродження національного духу, свобода й рабство

тощо 

 

арабська пустеля на межі з

Палестиною

Мойсей

4.

І.  Нечуй-

Левицький

«Кайдашева сім’я»

повість

Людська гідність, сімейні стосунки, проблема батьків і

дітей, добра і зла 

тощо 

 

с. Семигори

Маруся й

Омелько

Кайдаші

Карпо, Лаврін,

Мотря,

Мелашка 

5.

Б.Грінченко «Каторжна»

оповідання 

Доля сироти, соціальна незахищеність, проблеми самотності, людської гідності,

вірності і зради тощо

 

село

Докія

6.

М.Старицький

повість 

Пробудження національної свідомості, роль

народу в історії тощо

 

Буша

Орися

Завістна,

Антон

Корецький

 

(по 0,5 б. за кожну правильно вписану категорію відповідей)

 

2.Поясніть, чому у творі І. Нечуя-Левицького «Кайдашева сім’я» кілька кульмінацій.

 

Орієнтовна відповідь: 

 

  Наявність кількох кульмінацій пов’язана з особливістю жанру твору ― повість-хроніка, у якій послідовно розкривається історія родинних подій за тривалий проміжок часу. Автор таким зображенням подій намагається донести думку про безкінечність родинних конфліктів. 

 (3 б.)

 

3.Поясніть, чому у творі Панаса Мирного й Івана Білика «Хіба ревуть воли, як ясла повні?» один із розділів названо «Старе — та поновлене».

 

Орієнтовна відповідь (ключові словосполучення): 

 

  Вибори в земство; обман над темними селянами; несправедливість і шахрайство.

Автори твору підкреслюють, що реформа 1861 року нічого не змінила в житті селян.

Закцентувати увагу на поясненні назви розділу.

(5 б.)

 

4.Поясніть, з якою метою І. Карпенко-Карий у творі «Мартин Боруля» увів у мову персонажів полонізми та росіянізми.

 

Орієнтовна відповідь (ключові словосполучення): 

 

  Зречення національного коріння; послуговування чужою мовою як своєрідна форма захисту в умовах національного гноблення.

(5 б.)

 

5.І.Франко назвав «театр корифеїв» школою життя для широких верств українського суспільства. Обґрунтуйте цю думку письменника кількома тезами.

 

Орієнтовна відповідь: 

 

        Театральні вистави – доступна форма виховання нації; 

        театр відроджував національні традиції;

        театр проводив просвітницьку роботу;

        театр ставив за мету не дати згаснути вогнику національної самосвідомості;

        театр навчав людей розуміти життя, визначати свої життєві принципи та ідеали, своє місце в житті. 

(5 б.)

 

6.Розкрийте символічне значення образу церкви у творі М. Старицького «Оборона Буші».

 

Орієнтовна відповідь: 

 

Церква у творі М. Старицького «Оборона Буші» – це символ духовності українського народу, показник його національної сили і самого життя нації. Це символ віри. Активним захисником віри, мудрим наставником оборонців Буші є панотець Василь. Герої повісті самовіддано захищають свою святиню. «Не продамо наші церкви і за наше життя!» – заявляють оборонці Буші.

(2 б.)

 

7.Пригадайте епізод із твору І. Франка «Сойчине крило», у якому головна героїня вже прийняла рішення про втечу. Поясніть, чому автор зобразив його в подвійному фокусі — очима Марії та Массіно?

 

Орієнтовна відповідь (ключові речення): 

 

Історія кохання, що розгортається в двох сюжетних лініях: лист Марії та оповідь Массіно.

Зображує епізод з різних поглядів, щоб відтворити переживання двох героїв, зіткнення двох світів. 

(5   б.)

 

11 клас

 

           Українська мова

 

1.Напишіть відкритий лист реальному або уявному  співакові (співочому гурту), який  виконує пісні на тексти творів класичної літератури.  Сформулюйте й обгрунтуйте ваше ставлення до виконання таких пісень, розкажіть про сприйняття їх сучасною молоддю, зробіть висновок про значення для сучасної культури. Обсяг тексту – 1,5 – 2 стор. Стиль – публіцистичний.                                                                                                         (12 б.)

 

 

2.Поставте в поданих словах наголоси. Слова з подвійним наголосом підкресліть.

   

           ХристиЯнИн, вселЮдський, вІдгомін, нАвхрест, беззАхИсний, аристокрАтія.

 

Головащук С. І. Складні випадки наголошення - К.: Либідь, 1995.

 

4 б. (по 0, 5 б за кожен правильно вказаний наголос)

 

3.Витлумачте лексичне значення кожного зі слів. Тлумачення проілюструйте прикладом – словосполученням або реченням.

 

Спеціальність – окрема галузь науки, техніки, мистецтва і т. ін., у якій людина працює; основна кваліфікація. Хірург за спеціальністю.

Професія – рід занять, певна форма трудової діяльності. Вибір професії. Професія вчителя. Слово професія найчастіше виступає як родове поняття стосовно слова спеціальність, тому вживати одне замість другого не рекомендують. Порівн.: За професією лікар, за спеціальністю стоматолог.

Виключення – усунення зі складу чого-небудь, виведення  зі складу якоїсь організації, колективу; позбавлення права навчатися в навчальному закладі. Виключення з інституту.

Виняток – відхилення від звичайного, від загального правила. Це слово – виняток [не виключення]Усі без винятку [не всі без виключення].

 

Словник-довідник з культури української мови/Д.Гринчишин, А.Капелюшний, О.Сербенська, З.Терлак.- Львів: В-цтво «Фенікс», 1996.

 

6 б. (1 б. – тлумачення (зміст і граматика), 

0, 5 б. –  правильно дібраний приклад)

 

4. До стійких сполук слів доберіть по одному фразеологізму-антоніму:

 

співати в один голос -  хто в луг, а хто в плуг (хто куди: один в ліс, другий по дрова)

не видавиш і слова -  язик без кісток (проворний на язик)

 

Словник фразеологічних антонімів української мови/Калашник В.С., Колоїз Ж.В. – К.: Довіра, 2001.

2 б. (по 1 б. за правильно дібраний  фразеологізм)

 

5.Дайте розгорнуту відповідь на питання: у яких випадках  прикметник

 

Ш(ш)евченківський слід писати з великої літери, у яких – з малої? Відповідь проілюструйте прикладами.

З великої літери слово пишуть тоді, коли воно входить  до складу назв, що мають значення «імені», «памяті». Шевченківська премія, Шевченківська конференція. При відсутності такого значення пишуть з малої літери: шевченківські місця, шевченківські рукописи, шевченківський стиль.

 

Словник-довідник з культури української мови/Д.Гринчишин, А.Капелюшний, О.Сербенська, З.Терлак.- Львів: В-цтво «Фенікс», 1996.

2 б.  (1 б. – зміст, 1 б. – виклад,

через відсутність/неправильність прикладів знімають бал)

 

6. Запишіть слова, знявши риску:

  

     Мовностилістичний, десь-інколи, історико-культурний, день у день, кримськотатарський, гармонійно розвинений.

 

Словник-довідник з культури української мови/Д.Гринчишин, А.Капелюшний, О.Сербенська, З.Терлак.- Львів: В-цтво «Фенікс», 1996.

 

3 б. (по 0, 5 б. за слово; якщо допущено помилку, бал не виставляється)

 

7.Запишіть у формі орудного відмінка числівник.

 

      Сьомастами (сімомастами) вісімдесятьма (вісімдесятьома)  шістьма (шістьома)

0,5 б. за слово =  1, 5 б.

 

8. Розставте розділові знаки, підкресліть головні й другорядні члени речення, над кожним словом надпишіть, якою частиною мови воно є. Побудуйте схему речення.

 

  Є одна безперечна особливість нашої культури: вона не принесена з чужого поля, тому що йде від свого давнього джерела, відчутного і невидимого, яке пізнається відчуттям рідної землі і, без сумніву, відчуттям неба (За Є.Сверстюком).

 

10 б. (2 б. – пунктуація, 3 б. – члени речення,

3 б. – частини мови, 2 б. – схема).

 

Українська література

 

1. Заповніть таблицю, уписавши потрібну інформацію в клітинки. 

 

№ 

з/п   

Автор, твір

Жанр

Місце дії

Ідея (ключові слова)

Головний герой

1.

Микола

Хвильовий 

«Я

(Романтика)»

новела 

Будинок розстріляного шляхтича

Засудження фанатизму

Я 

Главковерх 

2. 

М. Куліш «Мина

Мазайло»

 

 

 

комедія 

 

Харків 

Осуд міщанства

Мина 

Мазайло 

3. 

Ю. Яновський

«Дитинство»

 

 

 

 

новела 

Перекопська

рівнина 

Утвердження

цінності національного, наступність поколінь

Данилко

Чабанчук 

4. 

В.

Підмогильний

«Місто»

 

 

 

 

роман 

Київ 

Утвердження свободи вибору й

відповідальність за вчинки

Степан Радченко

5. 

Остап Вишня «Моя автобіографія»

Усмішка/ гумореска

Груня, Зіньків, Київ

Формування особистості

Автор (ліричний герой)

 

(По 0,5 б. за кожну правильну відповідь у категорії = 10 б.)

 

2.Поясніть, у чому виявився «кольоровий слух» і «слуховий колір» у поезії П. Тичини  «Арфами, арфами…».

 

Орієнтовна відповідь (ключові словосполучення): 

Збірка «Сонячні кларнети»; поєднання зорових і слухових образів; 

Обов’язкові 1-2 приклади: «Арфами, арфами — золотими, голосними обізвалися гаї Самодзвонними», «наче море кораблями, переповнилась блакить Ніжнотонними», «Сміх буде, плач буде Перламутровий...» тощо.

(5 б.)

 

3.Запишіть тезами, чому Михайля Семенка називали літературним бунтарем.

 

Орієнтовна відповідь (ключові словосполучення): 

        Руйнація традиційних засад

        Футуристичний напрям

        Деструктивно-конструктивний метод

        Неримовані вірші

        Наповнює урбаністичними, екзотичними, космічними мотивами

(по 1 б. за кожну тезу)

 

4.               Поясніть, чому головний герой новели Миколи Хвильового  «Я (Романтика)» використав латинське слово «інсургент», а не український відповідник «повстанці».

 

Орієнтовна відповідь (ключові словосполучення): 

 

   Створення романтичного антуражу (у назві також слово «романтика»); аналогія із французькою революцією (нездійсненна романтична мрія); збудити зацікавлення читача.

(3    б.)

 

5.Основоположником нової української прози називають Г.Квітку-Основ’яненка. Чому літературознавець О.Білецький назвав Миколу Хвильового «основоположником справжньої нової української прози»?

 

Орієнтовна відповідь (ключові словосполучення/речення): 

 

   Г. Квітку-Основ’яненка вважають основоположником прози в новій українській літературі.

   М. Хвильовий розширив тематику, жанри, застосував психологічні засоби створення образів. «Шукання Хвильового почались там, де урвались шукання Коцюбинського»; імпресіонізм; сильний ліричний компонент ― емоції і враження; романтична домінанта світогляду («романтика вітаїзму»); герой ― людина стражденна, яка перебуває в суперечності із зовнішнім світом тощо.

(4    б.)

6.Дайте відповідь на запитання:

У чому виявляється неоднозначність образу Степана Радченка з роману  

В. Підмогильного «Місто».

 

Орієнтовна відповідь (ключові словосполучення): 

   Позитивне й негативне в людині; хоче змінити життя на краще, цілеспрямований; аморальність, цинізм.

(5    б.)

7.Поясніть, у чому виявляється шаржованість образів твору М. Куліша «Мина Мазайло».

 

Орієнтовна відповідь: 

   Шарж ― сатирична або гумористична манера зображення, відтворення кого-, чого-небудь, при якій дотримано зовнішню подібність, але карикатурно змінено, підкреслено найхарактерніші риси. Навести приклади з твору.

(5 б.)